Портал Українського Націоналіста

Вівторок, 10 грудня 2019

Україна впродовж всіх останніх понад двадцять років своєї Незалежності переживає перманентну кризу національного державотворення. Постійну узалежненість від Москви, від якої ніяк не може відірватися найвищий державний провід України, при тому незалежно від прізвищ чи партійної приналежності того проводу.

Організація Українських Націоналістів засуджує останній вояж до Москви Віктора Януковича та укладені ним з російським лідером Путіним сумнівні угоди.

Найвище, що є на потребі

Разом з тим реакція «штатної опозиції», яка хоче приватизувати і монополізувати Майдан є малоадекватною.

В тому, що зібрався протестний Майдан заслуга простих українців, а не політичних лідерів, які хочуть осідлати хвилю Майдану.

Схоже дострокових виборів всіх гілок влади бояться і провладні, і опозиційні політики. Хоча на словах багато хто таку вимогу декларує. Але вкладені в попередні Парламентські вибори 2012 року мільйони, зобов'язання перед олігархами, що фінансують і владу, і опозицію та маніпулюють ними в своїх інтересах переважують вимоги простого люду.

А тим часом влада розгортає репресії на місцях. Показовим є тривале переслідування на Прикарпатті активістів «Тризуба» ім. Степана Бандери Андрія Подільського та Василя Абраміва. Очевидно облрадівським «ПРивладним» Івано-Франківським опозиціонерам слід перестати називати бандерівців «тітушками» та зробити все необхідне для їх захисту. Також слід зробити все необхідне панам з Облради, аби відстояти кандидатуру депутата обласної ради, заслуженого журналіста, громадського діяча Богдана Кучера на посаду директора ОДТРК «Карпати».

На Івано-Франківщині спостерігається дивний політичний феномен: бажання і Партії Регіонів, і «штатних опозиціонерів» усунути від політичної діяльності радикальних націоналістів бандерівського духу, а також тих людей, що в 1989-91 роках розпочинали в краю боротьбу за Незалежність, відкривали перші пам’ятники Степану Бандері біля його отчого порогу в Старому Угриневі, захищали їх від вибухів організованих спецслужбами СССР (за що й досі ніхто не відповів), стояли на передовій в супротиві путчу ГКЧП в 1991 році. Цим першим, справжнім патріотам не надають слова на мітингах, не допускають до місцевих засобів масової інформації.

Чи не тому, спостерігаючи за теперішніми мітингами у Франківську, багато людей зауважують, що на трибуні одні і ті ж «прикормлені» владою діячі, з мерії, з облради, з ОДА, нардепи-крикуни і таке інше. Вони імітують опозицію до влади, клоунаду з голосуванням за недовіру голові ОДА Василю Чуднову (перед тим приповзають в першу приймальню ОДА та кажучи «прості батя засранцев» інформують Чуднова, що голосів за його відставку немає), забирають повноваження в ОДА — наперед розуміючи, що з тої затії нічого не вийде, а потім клянчать у Чуднова посади для родичів і друзів, преференції для власного бізнесу і таке інше.

Тому, найвище що є на потребі в сьогоднішній Україні та на Прикарпатті зокрема — це чесна і послідовна політика, а не її імітація. Справжня опозиція, а не політичні торгаші. І найголовніше — виконання заповітів Степана Бандери в плані безкомпромісності, безкорисливості та самопосвяті у відстоюванні всього українського. Колись політв’язень-націоналіст Іван Кандиба мені казав дослівно таке: «Хто б тобі, що не казав, а ти не звертай на них уваги, гни свою лінію». Сьогодні від нашої стійкості та справжньості (не імітації) відстоювання національних, а не власних інтересів залежить майбутнє України. Хотілося би завершити словами з пісні вже згаданого тут Богдана Кучера: «Хай будує наш край не яничар, не чужинець...» І в цьому нам Боже допоможи!

Віталій Цапович, Голова ОУН

Газета «Нескорена Нація»

№2 (291)

Жовтень 2019