Портал Українського Націоналіста

Середа, 02 грудня 2020

Люби Українську Націю понад усе! Люби Господа Бога твого через Націю твою, бо така воля Бога, що сотворив тебе на свій образ і подобу.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІМН УКРАЇНИ

Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Приспів.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Приспів.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Слова – Павла ЧУБИНСЬКОГО
Музика – Михайла ВЕРБИЦЬКОГО

МАРШ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (гімн)

Зродились ми великої години
З пожеж війни і з полум’я вогнів,
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гніт і гнів на ворогів.

І ось ідемо в бою життєвому
Міцні, тверді, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.

Не хочемо ні слави, ні заплати,
Заплатою нам радість боротьби,
Солодше нам у бою умирати,
Як жити в путах, мов німі раби.

Доволі нам руїни і незгоди,
Не сміє брат на брата йти у бій.
Під синьо-жовтим прапором свободи
З’єднаєм весь великий нарід свій.

Велику Правду для усіх єдину
Наш гордий клич народові несе:
Батьківщині будь вірний до загину,
Нам Україна вища понад все.

Веде нас в бій борців упавших слава,
Для нас закон найвищий та наказ –
Соборна Українськая Держава
Вільна й міцна від Сяну по Кавказ!

Автор – Олесь БАБІЙ

МОЛИТВА БОРЦЯ ЗА ДЕРЖАВНІСТЬ УКРАЇНИ

Господи, Боже наш! Царю над царями! Царю неба і землі, твердиня мого життя! Перед Тобою, що дозволив мені дожити до дня сьогоднішнього, складаю я звіт. Господи мій, перед Тобою і Твоїм поглядом мої зобов’язання і справи... Дозволь мені бути першим у Святій Битві в цей день, не залишай мене ні в прямуванні по шляху істинному, ні в помислах. Зміцни в мені любов до моєї Нації, щоби міг я в її інтересах і навіть проти її волі рятувати її від Твоїх ворогів. Господи мій, ниспошли мені щастя дожити до Перемоги, але якщо це занадто багато, то сподоби мене козацької смерті, дай мені можливість померти за Тебе й Україну, щоб душа моя могла служити Тобі во віки віків, а моя кров щедро оросила поля моєї Батьківщини; щоб ті, хто прийде після нас, звернувши свій погляд на наші справи і могили, могли сказати: “Вони впали за Бога, Україну, Свободу...” В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. АМІНЬ.

МОЛИТВА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТА

УКРАЇНО, Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів. Нехай в Тобі відроджуся, славою Твоєю опромінюся, бо Ти все життя моє, бо Ти все моє щастя. Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки катованих в льохах і тюрмах, і на засланні, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття, міць, щоб сміло я йшов у бій так, як ішли Герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї; щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції – полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком загребані. Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів. В чинах тих хай знайду я смерть солодку, смерть в муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ і СОБОРНА!

Автор – Осип МАЩАК

ДЕКАЛОГ (Десять заповідей українського націоналіста)

Я – Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя:

  1. Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за неї.
  2. Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації.
  3. Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань.
  4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.
  5. Пімстиш смерть Великих Лицарів.
  6. Про справу не говори з тим, з ким можна, а з тим, з ким треба.
  7. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.
  8. Ненавистю й безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.
  9. Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять Тебе виявити тайни.
  10. Змагатимеш до поширення сили, слави, багатства й простору Української Держави.

Автор – Степан ЛЕНКАВСЬКИЙ

ДВАНАДЦЯТЬ ПРИКМЕТ ХАРАКТЕРУ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТА

Український націоналіст є:

  1. Завжди готовий, це значить, що він є вояком Української Революційної Армії. Він бореться на великому всеохоплюючому фронті Української Національної Революції, віддаючи всі свої сили, готовий кожної хвилини віддати і своє життя. Український націоналіст є завжди у повній бойовій готовності.
  2. Безкорисливий, це значить, що Ідею Українського Націоналізму й службу їй ставить він вище всіх скарбів світу цього. Для неї він проміняє з радістю можливість спокійного та вигідного життя на тверду долю вояка-борця, теплу хату – на окопи чи тюрму. Щастя шукає і знаходить він у радості боротьби і перемоги на службі Великій Святій Справі. Лише у щасті Української Нації щастя українського націоналіста, її воля, слава і могутність – його найбільше бажання.
  3. Чесний, це значить, що він ім’я націоналіста носить гідно й ніколи не сплямить його ніяким нечесним вчинком. Він завжди дотримується високих вимог націоналістичної моралі. Мораль опортуністичного світу породжує і плекає бездіяльність, страх, фарисейство та угодовство. Мораль націоналістична – це мораль нового світу, світу чину й боротьби. Її засади високі й тверді. Вона є основою чинного і чистого, мов кришталь, характеру українського націоналіста, Лицаря-Революціонера.
  4. Дисциплінований, це значить, що він безоглядно підпорядкований і вірний аж до смерті Ідеї Українського Націоналізму, Організації Українських Націоналістів і своїм провідникам. Кожний наказ для нього святий. Він знає, що дисципліна – це основа організації й сили, а анархія – це руїна. Тому він завжди підтримує авторитет Проводу Української Нації в Організації.
  5. Активний та ініціативний, це значить, що він бореться всіма силами, використовуючи всі можливості, кожну хвилину для добра Великої Справи – Української Національної Революції. Він не знає бездіяльності. В нього за думкою і словом іде чин, мов за блискавкою грім. Бо життя – це рух, боротьба, а спокій – це застій і холодна смерть. Кожну ідею, організацію чи людину він оцінює по ділах, а не по словах. Пасивність – це прикмета раба. Пасивності раба протиставляє він творчу ініціативу і напружену активність борця-провідника.
  6. Відважний, це значить, що він завжди відважно і безстрашно протиставляється всім перешкодам і небезпекам. Він не знає, що таке страх. Заяча вдача боягуза йому чужа і гидка.
  7. Рішучий, це значить, що він кожний наказ і кожну свою постанову виконує рішуче, без вагань. Постановив – зробив.
  8. Витривалий, це значить, що він завжди бореться завзято і витривало. Він знає, що без витривалості, доведеної аж до впертості, немає перемоги.
  9. Врівноважений, це значить, що він у всіх випадках життя має повну рівновагу духу. Життя українського націоналіста повне труднощів, перешкод і небезпек. Щоб їх перебороти, щоб опанувати положення і зібрати всі сили для удару у відповідне місце, треба насамперед опанувати себе. Тому український націоналіст у підпіллі й у відкритому бою, в окопах і в тюрмі, в тріумфі чи на сходах шибениці, завжди врівноважений, завжди однаково спокійний, гордий і усміхнений. Вміє по-лицарськи перемагати і по-геройськи вмирати.
  10. Точний, це значить, що він завжди дотримується точності в житті аж до дрібниць.
  11. Здоровий, це значить, що він хоче бути здоровим. Він хоче, щоби молоде українське покоління було здорове. Україна потребує сильних і здорових тілом та духом синів. Тому він в міру можливості впроваджує та поширює руханку і спорт, не нищить свого здоров’я гулящим життям та вживанням отрути, – не п’є і не курить. В українського націоналіста Велика Ідея в серці, вогонь революційного духа в грудях, міцні і гнучкі м’язи, сталеві нерви, швидкий соколиний зір та слух, твердий кулак.
  12. Обережний, це значить, що він завжди суворо дотримується усіх засад конспірації.

Автор – Степан ЛЕНКАВСЬКИЙ

СОРОК ЧОТИРИ ПРАВИЛА ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТА

Невмируща владарна воля Української Нації, що наказувала Твоїм предкам завойовувати світ, водила їх під мури Царгорода, поза Каспій та Віслу, здвигнула могутню Українську Державу, мечем і плугом позначувала границі своєї владарності, в боротьбі проти орд сповняла історичну місію України, що проявлялася в державницьких чинах і творчих намірах Великих Гетьманів і Геніїв, котрі піднялися з руїни до нового революційного чину і державного будівництва, що владно тепер заявляє про права на нове життя і творить могутню епоху Українського Націоналізму і наказує Тобі: Встань і борись! Слухай і вір, здобувай і перемагай, щоб Україна була знову могутня, як колись і творила нове життя за власним бажанням і по своїй волі.

  1. Приймай життя як героїчний подвиг і здобувай чин незламної волі та творчої ідеї.
  2. Найвищим Твоїм законом і Твоїм бажанням є воля та ідея Нації.
  3. Будь гідним виконавцем заповітів великих синів Твоєї Нації, борись та працюй для великого майбутнього.
  4. Твоїм найбільшим добром і Твоєю честю є сила і велич Твоєї Нації.
  5. Залізна дисципліна щодо Ідеї та Проводу й обов’язок праці є Твоєю чеснотою.
  6. Пам’ятай, що Україна покликана до творення нового життя, тому працюй для її могутності та розвитку.
  7. Плекай дух волі і творчості, неси всюди Ідею Правди України і закріплюй в життя її історичну місію.
  8. Твоєю найбільшою любов’ю є Українська Нація, а Твоїми братами – всі члени української національної спільноти.
  9. Будь вірний Ідеї Нації на життя і смерть і не здавайся, хоч би проти Тебе був увесь світ.
  10. Красу і радість життя вбачай у невпинному прагненні до вершин духу, ідей і чину.
  11. Могутній Бог княгині Ольги і Володимира Великого жадає від Тебе ні сліз, ні милосердя чи пасивного роздумування, але мужності та активного життя.
  12. Знай, що найкраще віддаси Богові почесть через Націю та в ім’я Нації чинною любов’ю до України, суворою мораллю борця та творця вільного державного життя.
  13. Здобувай знання, що допоможе Тобі опанувати світ і життя, піднести Україну і перемогти ворогів.
  14. Будь свідомий того, що Ти є співвідповідальним за долю всієї Нації.
  15. Пам’ятай, що найбільшим злочином є шкодити своїй Нації.
  16. Твоїми ворогами є тільки вороги Твоєї Нації.
  17. З ворогами чини так, як цього вимагає добро і велич Твоєї Нації.
  18. Знай, що найкращою ознакою українця є мужній характер і вояцька честь, а охороною – меч.
  19. Постійно пізнавай, удосконалюй себе – здобудеш світ та життя.
  20. Знай, що світ і життя – це боротьба, а в боротьбі перемагає той, хто має силу.
  21. Тоді Ти повноцінна людина, коли перемагаєш себе та світ і постійно прагнеш до вершини.
  22. Знай, що в боротьбі перемагає той, хто не заломлюється невдачами, але має відвагу піднятися з упадку і завзято змагає до цілі.
  23. Для перемоги треба витривалості й постійного зусилля в діянні й боротьбі.
  24. Завжди будь готовий на найбільший чин, але при тому не занедбуй щоденної праці.
  25. Будь перший в боротьбі й перемогах життя, щоб здобути для Нації вінець перемоги.
  26. Живи ризиком, небезпеками і постійною боротьбою та погорджуй всякою вигодою і спокійним життям обивателя.
  27. Радо і без нарікань виконуй покладені на Тебе обов’язки, щоб власною працею й наявними вартостями здобути собі право на провідництво.
  28. Пам’ятай, що провідництво вимагає постійної праці і великих зусиль.
  29. Будь сильний і незламний навіть перед лицем смерті і всяких терпінь.
  30. Став гордо чоло небезпекам, а на удари життя відповідай збільшеним зусиллям праці й боротьби.
  31. Пам’ятай, що милостиню приймає тільки немічний жебрак, що не може власною працею і власними вартостями здобути право на життя.
  32. Не покладайся ні на кого. Будь сам творцем свого життя.
  33. Будь скромний і шляхетний, але не знай слабкості і покори.
  34. Співчуття з велетнями духа Тебе підносить, а співчуття з підлими і безхарактерними людьми ослаблює. Подай братню руку тим, хто бажає, як і Ти, йти до вершини.
  35. Не заздри нікому. Приймай те, що здобудеш власною працею й вартістю.
  36. Будь товариський. Зав’язуй побратимство духа, ідеї та зброї в житті, праці й боротьбі.
  37. Пов’язуй тісно своє життя з життям Нації. Віддай Україні свою працю, майно, кров.
  38. Гидуй всякою лицемірною облудою і хитрим фальшем, але перед ворогом укривай таємні справи і не дай заманити себе в наставлені тенета, для здобуття ж ворожої тайни вживай навіть підступ.
  39. Шануй жінок, які мають стати Тобі подругами духа, ідеї і чину, але гидуй розгнузданими.
  40. Ціни високо материнство, як джерело продовження життя. З Твоєї родини зроби кивот чистоти Твоєї Раси і Нації.
  41. Люби і опікуйся дітворою, як майбутнім Нації.
  42. Плекай фізичні сили, щоб тим видатніше працювати для своєї Нації.
  43. Будь точний. Вважай за втрачену частину життя кожну хвилину, що пройшла без діла.
  44. Що робиш, роби сумлінно й так, якби воно мало залишитись навічно та стати останнім і найкращим свідоцтвом про Тебе.

На кров і славну пам’ять Великих лицарів, в ім’я майбутніх поколінь завжди і всюди засвідчуй чином вірність і любов Україні. Неси гордо й непохитно прапор Українського Націоналізму, високо ціни й шануй честь та ім’я Українського Націоналіста.

Автор – Зенон КОССАК

ПОЯСНЕННЯ “ДЕКАЛОГУ”

Вступ “Я – Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя”. Він виражає світогляд українського націоналіста-революціонера, що його найвищою метою життя є служіння своїй Нації. Нація – це кровно-родова та духовна спільнота, що впродовж років на спільній землі витворила спільну мову, звичаї і віру, змагаючи постійно до самозбереження і самореалізації, проявила в цілому ряді поколінь спільні ідеї, задуми, заповіти, зуміла керувати сама собою, творити самостійне життя, збудувати власну державу і дальше змагає за всебічний свій розвиток, за духовну єдність, політичну незалежність та соборність. Спільна підсвідома невпинна воля наших предків (одвічна стихія) – творити власне вільне життя і могутність (ідея – провідна думка – дух стихії), що зродилась ще тоді, коли сплила перша крапля крові в обороні нашої землі, через цілі віки спонукувала наших предків ходити в походи, боронити кордони і віддавати життя за рідну землю, сьогодні наказує нам боротися за відродження Нації в могутній самостійній державі і буде вести майбутні покоління до слави та величі. Українська Нація розташована на кордоні Європи і Азії (на грані двох світів), сусідувала з західними державами, як Литва, Польща, Чехія, а на схід – з азійськими народами і племенами. Туди на схід, на далекі степові простори Україна несла світло культури. З нутра Азії від найдавніших часів проходили страшними навалами дикі азійські орди (татарська потопа). Тому-то Українська Нація майже всю свою історію заповнила героїчною боротьбою проти цих кочових орд, обороняючи сама себе, свої землі, а тим самим західні народи перед руїною. В тій боротьбі виплекав український народ лицарські прикмети, героїчну духовність – сприймати життя як боротьбу і загартувався в боях, освячуючи рідну землю кров’ю найкращих своїх синів. В сьогоднішній боротьбі проти новітніх нащадків азійської орди, а також проти всіх ворогів нашої державності, нашої Нації, виконуємо ми, українські націоналісти, священну місію – творити нове життя. Ми боремось за могутню Українську Самостійну Соборну Державу, в якій українці будуть господарями своєї землі, в якій буде справедливий соціальний лад, добробут і порядок. Ми боремось за духовну єдність Української Нації, за нову героїчну духовність, нові моральні вартості. Ми боремось за справедливий лад у світі, за самостійні держави всіх народів на власних землях. Цій боротьбі мусимо посвятитись повністю, не зважаючи ні на які жертви. Мусимо вести боротьбу в усіх ділянках життя, всіма засобами і способами, залежно від обставин і вимог часу. 1. “Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за неї.” Найвища наша мета – це розвиток Української Нації, її вільне життя і велич. Найкраще і всебічно нація може розвиватись тільки в своїй самостійній державі, тому ми в першу чергу мусимо вибороти саме Українську Самостійну Соборну Державу. Щоб забезпечити існування майбутніх поколінь нашої Нації, український націоналіст-революціонер готовий віддати навіть своє життя. Українська Самостійна Соборна Держава – це невідкладна вимога для існування і розвитку Української Нації. Без неї наша Нація була поневолена і нищена всякими наїзниками і ворогами. Також і сьогодні грозить їй деградація, духовне і фізичне знищення. Відповідальність перед могилами наших предків, боротьба за заможне і вільне життя всіх українців та думка про життя майбутніх поколінь, наказує вести боротьбу, нищити ворога та віддати всі свої сили і навіть своє життя для неї. Цю заповідь пам’ятали наші предки впродовж сторіч, коли піднімали меч, щоб здобути собі волю. За цю Ідею пролив наш народ найбільше крові в боротьбі з ворогами, встелив густо костями рідні землі, за неї згинули тисячі серед мук, тортур, на палях, гаках, в тюрмах і льохах. В ім’я цієї Ідеї виспівав наш народ найкращі свої пісні, думи, молитви і псалми, трудився в полі і в хаті, творив високу культуру, ростив нове покоління, щоб відомстити кривду, здобути славу. Це все освячує цю Ідею у віках і подає її, як найкращий, як найсвятіший обов’язок життя кожного українця. Цілі тисячоліття боролась наша Нація за гідне існування, хоч приходилося складати величезні криваві жертви, тому і нащадки – українські націоналісти-революціонери справедливо і доцільно продовжують цю боротьбу, щоб не вкрити ганьбою і соромом світлу пам’ять предків. Кров і смерть мільйонів не сміють пропасти даремно, вони кличуть все нових борців до чину. Смерть в боротьбі за волю, могутність і славу України – це вічне життя у пам’яті народу, це вічна слава у вінці Нації, це вічний рай у Господа. Кожна смерть – це новий доказ святості і справедливості нашої Ідеї, її живучості і перемоги. 2. “Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації.” Славою і честю Твоєї Нації є: тисячолітня історія, великі історичні постаті, їх героїчні чини, святі ідеї твоїх предків, їхня войовничість, культура, віра, мова, загосподарена українська земля, здорове сучасне українське покоління. Коли ворог зневажає ці вартості, він топче в болото весь народ і Тебе, бо честь і слава Твоєї Нації – це Твоя честь і слава. Людина, що потоптали її національну честь і славу, є цілком безвартісна. Отже, на кожному кроці гостро і безпощадно поборюй всякі ворожі наклепи і брехні, що очорнюють і плюгавлять Українську Націю. Не дозволяй, щоб ворог викривляв душі людей, щоб говорив одверто в Твоїй присутності проти українського народу, щоб розповсюджував між населенням підлу і брехливу літературу. Не смієш вести з ворогом привітні розмови, розважатися з ним, хвалити ворогів і їхній лад. Хай розгорається в Тобі ненависть і гнів до ворога. Тільки рішучим чинним спротивом зможеш оборонити честь Твоєї Нації. 3. “Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань.” Великі дні наших Визвольних змагань – це національні свята пам’яті славних героїв і важливих історичних подій. Ці дні нагадують нам велич і славу України, героїчну боротьбу нашого народу, велетенські постаті нашої історії, їхні чини і смерті. Святкуючи ці дати, ми духом зв’язуємося з усіма героями, їхніми змаганнями, волею, почуваннями, ідеями, продовжуємо їх в нашому житті, праці, боротьбі, створюючи єдину історичну тяглість, духовний зміст та свідомість історичного покликання. В ці дні вмій утримати святковий настрій, показати зовнішньою поведінкою про святість і вагу цього дня. Коли це скорботний день, шануй його постом, мовчанкою, відмовляючись у цей день від усяких розваг і задоволень, головне – не забувай про тих, що загинули в боротьбі, а їхні могили стоять запущені і занедбані. Використай всяку можливість, щоб разом з народом пережити як слід веселі чи сумні хвилини тих святкових днів. 4. “Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.” Наша боротьба триває від віків. Найбільші успіхи в цій боротьбі осягнув наш народ за часів князя Володимира Великого. На широких просторах повстала могутня Київська Держава, що її кордони були укріплені потужними валами і лицарськими залогами. Столиця Української Держави – Київ, пишався золотоверхими будівлями, був вогнищем культури на Сході Європи, торгівельним комунікаційним осередком на Захід і Схід. Слава, велич і могутність Княжої держави лунала по цілому світі: володарі чужих держав зав’язували дипломатичні і родинні відносини. Як символ цієї величі української соборної державності був Золотий Тризуб, що його прийняв князь Володимир за державний герб. За таку могутню і соборну Україну, за справу Володимирового Тризуба йшли в походи княжі вої, козацькі полки і нові армії. Отже, гордись славним минулим наших предків, гордись, що Ти є українець, бо перед Твоєю Нацією велике майбутнє. Ніколи українець не був рабом, ніколи не просив ласки у ворога, ніколи не кинув з рук меча, ніколи не відрікався свого народу. Ціни й шануй свій народ, свою мову, історію, культуру і землю. Хто гордий за себе і свою Націю, ніколи не зрадить її, не піде на службу до ворога. Він буде з найвищою посвятою працювати для Великої Справи, а коли прийде потреба, проллє свою кров. Служба для цієї справи творить Тебе повною, вартісною людиною, оздоровлює, веде до ясних чинів і слави. Виконуй кожний наказ так, щоб це свідчило про Тебе, як гідного нащадка великих князів. На кожному кроці між своїми і чужими, в селі і місті, пам’ятай, що Ти є носієм української культури, величі і слави. 5. “Пімстиш смерть Великих Лицарів.” Вороги Української Нації вбивали її найкращих синів, вождів, провідників, політичних мужів (Великих Лицарів). Вони всі згинули жорстокою смертю від ката за те, що справедливо боролися за волю для Тебе, Твоєї сім’ї і цілого українського народу. Така боротьба є завжди свята, а хто протидіє їй – це є злочинець, тиран. Тому-то помста за смерть Великих Лицарів нашої Нації є конечною, доцільною, справедливою, святою. Гаряча їхня кров, що просякнула чорну землю, кличе про помсту. Ця кров пече Тебе вогнем, щоб Ти не простив кривди. Ця помста була, є і буде святою. 6. “Про справу не говори з тим, з ким можна, а з тим, з ким треба.” Це найважніша і необхідна заповідь для підпільної праці і боротьби. Законспірувати наш рух і осіб, місця перебування, зв’язки і т.д. – це певна запорука успішної і переможної боротьби. Широке пропагування поміж українськими народними масами та чужими народами нашої Ідеї, боротьби, хоробрості і геройства – це обов’язок кожного українця. Не тим покажеш свою щирість, що знаєш і говориш другим про таємні справи, але мовчанкою і героїчними вчинками, що самі будуть говорити про Тебе. Не поширюй непотрібні вістки про особисті справи людей, які працюють в Організації. Не займайся плюгавими і підлими інтригами. Не нарікай голосно на невідкладні обставини, незадовільні успіхи нашої праці, втрати, в присутності сторонніх людей. Твої слова – це наказ для підлеглих, це поради для других, це заклик до боротьби широких народних мас, це свідоцтво про Твій характер і вартість. 7. “Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.” Твоїм ворогом є ворог Твоєї Нації, що вбиває її боротьбу до волі. До цього ворога будь суворий і жорстокий. На перемир’я з ворогом Ти не йди, бо він Тебе знищить. Хай Тебе не лякає ворожа кров і трупи. Ми обороняємо свою честь, землю, народ, право і життя. Співпрацювати з ворогом дозволяється лише тоді, коли хочеш його знищити. 8. “Ненавистю й безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.” Для України – для щастя мільйонів тих, що живуть тепер і будуть жити, мусиш посвятити себе цілого. За цю Ідею, не вагаючись, наші полки виступали в далекі походи, ставали до боротьби проти тисячних орд. Отже, ні сім’я, ні дім, ні господарство, ні багатство не стануть Тобі на перешкоді вступити на шлях боротьби. Ніяка небезпека, ніякий жорстокий ворог, ніяке важке становище, ніякий трудний чин не зневірить Тебе, не спинить у праці і боротьбі. Не дивлячись на те, чи політичне становище в міжнародному світі сприяє нам, чи ні, – борись за найвищу святу Ідею, не сходи зі шляху боротьби, не дивись на втрати чи ворожі удари. “Не здавайся, хоч би проти Тебе був увесь світ!” 9. “Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять Тебе виявити тайни.” Щоб здобути тайну Організації, знищити наш націоналістичний рух і революційні кадри, вороги можуть вжити різних засобів: просьб і погроз, кривавих тортур і різних мук. Але ніякий шал, ні дикий гнів не поможе ворогам знищити відвічного змагання великої Української Нації до самостійності і могутності. В нашій історії маємо багато прикладів надлюдського геройства, що довершили ті, яких не зламали ні тортури, ні смерть. Це козак Байда, що три дні висів на гаку, але не зрадив свого народу. Жінка – Ольга Басараб, згинула скривавлена від побоїв і катувань, не зрадивши найменшої таємниці. По-геройськи загинули, не зламавшись, Білас, Данилишин, Легенда і другі борці. Їхні імена стали безсмертними. Так поступай і Ти, коли опинишся в найбільш критичному безвихідному положенні. Спокійно і холоднокровно вбити себе, вистрілити собі в лоб, або розірватися гранатою, це доказ Твоєї ідейності, самопосвяти, відваги і витривалості. Так краще зберігається таємниця Організації і ніколи ворог не зможе її здобути. Тоді буде твердо оцементована наша ідейна сила і гарантована перемога нашої справи, що забезпечить вільний розвиток мільйонів поколінь нашої Нації. 10. “Змагатимеш до поширення сили, слави, багатства й простору Української Держави.” Здобути Українську Державу набагато легше, ніж її утримати. Це підтвердив історичний досвід. Саме тоді треба докласти найбільше зусилля, щоб розбудувати багатство і силу Української Держави. Українська Нація хоче будувати свою державу на рідних землях (етнографічних та історичних), де жив від віків, управляв ними і закріпив за собою кров’ю у боротьбі український воїн і лицар. Український націоналіст, здобувши Українську Самостійну Соборну Державу, повинен старатися і працювати для розбудови української сили, величі і слави. Він повинен стати борцем за нову людину-українця, за сталевий його характер, високий ідейно-моральний рівень, за націоналістичне виховання молодого покоління, за фізичний здоровий стан української родини. Всі свої сили мусить посвятити для добра Української Нації, для розбудови всіх ділянок духовного і матеріального життя, щоб творити добробут і вільне життя української людини. Для підкреслення того, що ОУН є для її членів не якимось механічним об’єднанням на зразок партій, але окремою вірою в політичній ділянці, було укладено “Десять заповідей українського націоналіста”, що стали загально знаними під своєю грецькою назвою “Декалог”. Сама назва походить від грецьких слів “дека” (десять) та “логос” (слово). Отже, десять полум’яних “слів” – коротких, але таких змістовних заповідей-наказів. “Декалог” був на протязі десятиліть і залишається тепер бойовим катихизмом українського націоналіста. Автором “Декалогу” був Степан Ленкавський, тодішній ідеологічний референт Крайової Екзекутиви ОУН. Вперше “Декалог” був поширений, як вкладка до “Сурми”, влітку 1929 року. Доповненням “Декалогу” мали бути “12 прикмет характеру українського націоналіста” (автор – Степан Ленкавський) та “44 правила життя українського націоналіста” (написані у Львівській тюрмі Зеноном Коссаком). Вони були написані кілька років пізніше, ніж “Декалог” і були продовженням намагання на відтинку ідеології та світогляду членів ОУН створити систему зобов’язуючих моральних законів, які допомагали б вирощувати кадри високоідейних, працьовитих, жертовних і активно наставлених до життя борців за інтереси Української Нації. Всі провідні члени ОУН були зобов’язані самі знати і пояснити їх низовим членам, зокрема юнацтву, в плані ідеологічного вишколу.

7 ПРАВИЛ НАЦІОНАЛІСТА-КЕРІВНИКА

  1. Навчись діяти (працювати, творити, боротися) в ім’я ідей так, як інші побратими. Змогли вони, зможеш і Ти.
  2. Навчись діяти в ім’я ідеї краще, ніж інші. Ти зможеш; у Тобі багато можливостей – досить пізнати, розвинути і застосувати їх.
  3. Навчись організовувати вишкіл і діяльність інших так, щоб вони також стали діяти краще, ніж до Твого провідництва.
  4. Намагайся досягти вищого становища в системі, але не комбінаціями, інтригами, холуйством тощо – задля вигоди чи пустого самолюбства, а нарощуванням якості і розмаху своєї діяльності в ім’я Справи.
  5. Пам’ятай, що найкращий керівник не той, який сам добре діє і на якому тримається довірена йому справа, а той, хто підготував собі таких помічників і заступників, так налагодив механіку діяльності, що навіть за його відсутності справа продовжується з незмінною ефективністю.
  6. Головний показник Твоєї провідної діяльності і вартості – не те, що Ти можеш і робиш сам (це Твій обов’язок перед Нацією і Організацією), а те, на що здатні довірені Тобі люди.
  7. Знай, що найвищий здобуток, внесок у справу і заслуга керівника якомога швидше знайти, підготувати і запропонувати на своє місце наступника, який буде діяти ще краще.

Автор – Василь ІВАНИШИН

ЦІЛІ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТА

  1. Здобути Українську Самостійну Соборну Державу і закріпити її. Поставити її в основу глибокого і всебічного розвитку української нації.
  2. Вести націю до вершини творчого життя.
  3. Вибороти її гідне становище в міжнародній родині.
  4. Запевнити кожній українській людині гідне становище в суспільстві.
  5. Віддати всі свої сили та здібності і вести кожну свою працю під кутом цих принципів.

БУДЬ НАЦІОНАЛІСТОМ!

Люби Українську Націю понад усе! Люби Господа Бога твого через Націю твою, бо така воля Бога, що сотворив тебе на свій образ і подобу. Твоя Нація складається з мільйонів таких, як ти, тому вона, як цілість минулого, сучасного і майбутнього, є помножена образом і подобою Бога. Хто каже, що він “поза національно” любить Бога і тому не сповняє “обов’язків перед своєю Нацією”, – той говорить неправду. Він, крім себе, не любить нікого! Націоналізм – то дієва ідея й ідейна дія. Націоналіст – то передусім Воїн Ідеї і Чину. Замало почуватися приналежним до українського народу чи визнавати права Української Нації, прояви свою залежність від неї і підпорядкованість їй. Націоналіст постійно здійснює волю Нації, будучи найвищим речником її місії: творити нове життя на грані двох світів. Сьогодні ця “грань” гостра, як ніколи, а світи більш непримиримі. Але саме тут, на цій грані, а не деінде, є наше історичне місце. Ідея без чину мертва. Вір і дій! Здобувай і перемагай! І твоя Нація ніколи не піде у небуття. Для українського націоналіста ці речі є самозрозумілі, ясні, конечні, елементарні. Дія – чин націоналіста – це розмах, життєрадісність, глибина і широчінь. Шукай, здобувай, не пливи по мілині, а скеровуй свій човен у вир, піднятий людськими пристрастями... Не бійся! Ступай твердою ногою віри у свою Правду, у свою Націю, в розбурхане життя. І напевно не втопишся, як не втопився апостол Петро – вийдеш Переможцем і не знатимеш нудьги базарних людей, і з погордою будеш дивитися на метушливість політичних карликів. Позбудься страху! Він є в кожній людині і кожний знає філософію страху і болю. Але націоналіст мусить опанувати страх і біль. Ти призначений провадити! Провадити – означає невпинно демонструвати, що твоя особиста відвага і самодисципліна перевищує відвагу і свідомість тобі підлеглих. Шануй тих, що принесли в жертву Нації все, що мали. Без них Українська Нація не була б Нацією. В духовному єднанні шукай зустрічі з ними. Наслідуй їх! Пантеон великих синів і доньок Нації хай буде перед очима твоїми! Українські націоналісти вказали шлях і напрям Українській Нації. Тяжка проба життя довела, що обраний шлях – єдино правильний. Він є особливим, тому і люди, що стають на нього, повинні мати виняткові прикмети, які можна і треба набути у винятковій школі – в Національному Революційному Ордені. Національний Революційний Орден є провідною силою, що оформить Українську Націю і забезпечить її всебічний розвиток в Соборній Національній Державі. Український націоналіст є свідомий участі та провідництва Національного Революційного Ордену у боротьбі за завтрашній день Нації. Тому з ним треба бути і в ньому діяти, жити. Це не лише формує націоналіста, але передусім дає усвідомлення, що існує сила – реалізатор найвищих потреб Нації. Національний Революційний Орден – керманич Нації. Відсутність його в українському житті – це брак вогневого стовпа, що вказує народові шлях до національного визволення. Сьогодні Нація в небезпеці. За Україну йде великий бій. Національний Революційний Орден, який єдиний здатний врятувати Україну, кличе й організовує всіх українців. Держава – це не лише Свобода, а передусім – Порядок. Встановлюй і борони той порядок в Організації, щоби завтра творити Українську Державу. Досконалими не будемо ніколи. Але вишколені і загартовані ми перебуваємо на передньому краю боротьби за Велику Справу. І так буде завжди. Можливо, довго наші Ідеали будуть неосягненою мрією, але саме прагнення, змагання за Ідею робить нас і Націю зрілими. Ніхто не знає майбутнього, крім Господа. Проте ми віримо, що в даних нам часі і просторі зробимо те, що нам призначено. Ми хочемо перемоги! Ми можемо перемогти! Ми переможемо!

http://banderivets.org.ua/

Газета «Нескорена Нація»

№1 (292)

Січень 2020