Портал Українського Націоналіста

Четвер, 22 серпня 2019

Боротьба за Українську Соборну Самостійну Державу у 1917-1922 роках закінчилася поразкою національних сил. Її територію було окуповано кількома ворожими державами, яким вільна Україна, а тим паче український національний рух — були кісткою у горлі. Розуміючи, що доба миру та спокою запанувала в Європі ненадовго, представники українства гуртуються в емігрантські середовища та готуються до нових визвольних змагань.

Одним із таких середовищ стала Українська Військова Організацію (УВО). Вона була заснована полковником Армії УНР Євгеном Коновальцем і його бойовими побратимами 30 липня 1920 року у Празі. Попервах це був підпільний гурток, для учасників якого Ідея Нації лишалася живою, а згодом УВО дало підґрунтя для постання ще більшої націоналістичної організації відомої нині як ОУН (з 1929 року).

Українська Військова Організація — залізо і кров України

Як згадують безпосередні учасники, діяльність УВО була нелегальною, військовою, політично-революційною. Організація на чолі з полковником Коновальцем не претендувала на те, щоб бути політичним проводом українського народу. Однак маючи певний воєнний досвід, її члени вважали, що гідні бути кістяком нової всеукраїнської армії, котра служитиме в майбутньому Українській Державі.

УВО задекларувала, що вона вважає себе носієм і спадкоємцем заповітів Армії УНР і УГА, тож мала підготувати український народ до нового етапу визвольної боротьби. Учасники організації, окрім пропагування загальнонаціонального зриву, проводили конкретну підготовку до нього. Зокрема на Західній Україні (Галичина, Закарпаття і Волинь) крайові осередки УВО видавали та поширювали пропагандистські матеріали, накопичували зброю, організовували акції саботажу та нищили символи окупаційної влади, у першу чергу — польської.

Ймовірно через свою радикальну і непримиренну діяльність УВО здобула авторитет у народі. У середині 1920-х років численні громадські кола, а передовсім студентська молодь почала орієнтуватися на членів організації під проводом полковника Коновальця. Їх вважали за реальну силу, що здатна зупинити антиукраїнські злочини польського режиму на Галичині та Волині.

Сьогодні бойовий шлях УВО продовжують тисячу українських націоналістів і добровольців, що присягнули на вірність Україні. Ми не заплямуємо ваш незабутий Чин. Слава Героям!

Данило Катраник

Авторські публікації

Газета «Нескорена Нація»

№1 (290)

Січень 2019