Портал Українського Націоналіста

Неділя, 19 серпня 2018

Не забувайте нас! Зараз дуже важкі часи на фронті!!! Це не загострення, це спражня війна! А люди наче забули, що на сході війна. Дуже багато поранених, важких, з ампутаціями і загиблих. Я хочу запустити флеш-моб, щоб люди знов прокинулись і згадали тих, хто зараз на сході захищає нашу землю! «Війна — це..»

Війна.. Це бруд, спека, холод і специфічний запах, якого ніколи не забути.. Війна, це коли залишається одна пляшка води, а коли привезуть нову не відомо і ти розтягуєш її ковточками.. Це коли звикаєш ходити в туалет на яму чи де доведеться і митись коли випаде таке щастя під саморобним душем.. Це коли не встигаєш спати і їсти через постійну оборону позицій і іноді вирубаєшся під час гучних пострілів і тебе це не будить. Це миші, щури, комахи, в бліндажах та окопах, комари на вулицях, які жеруть тебе до нестями..

Не забувайте нас! Це не загострення, а спражня війна! А люди наче забули. Хочу запустити флеш-моб, щоб люди знов прокинулись

Це часто скалічені душі, психіка і серця.. Це коли вже з часом перестаєш плакати від загиблих побратимів, ти відчуваєш лише сильну біль і ненавість, стаєш черствішим.. Коли кров і відірвані кінцівки вже не викликають неприємних почуттів і страху..

Війна це сотні розірваних сімей, мало хто витримує таке випробування.. Війна це і нове кохання, для тих, хто хоче мати сенс заради кого жити і повернутися до дому. На війні багато людей втрачають реальність життя, вони живуть тут і зараз і мало хто думає про майбутнє..

Я не розумію як можна любити війну.. як можна любити ті жахливі умови в яких вони живуть, присмак небезпеки і не хотіти повернутися.. а таких багато, повірте. Багато хто знайшов себе там і реалізувався як особистість, чоловік і боїться що тут він буде ніким.

А багато хто дійсно патріот і для них це вже як наркотик, залежність, вони вже не хочуть і не вміють жити по іншому! Вони не можуть піти і відступити, вони народжені воїнами.. Вони такі різні, але їх пов’язує одне — це відчайдушність і сміливість, це бажання Перемоги..

Хочеться щоб скоріш скінчився цей жах і ми усі змогли жити спокійним життям! Я втомилась дивитись на світ переповнений люттю.. З кожним днем все важче.. Молю вас, рідні наші, живіть і повертайтесь до дому неушкодженими!!!! Бог і правда з нами...

https://informer.net.ua/

Газета «Нескорена Нація»

№2 (282)

Березень 2018