Портал Українського Націоналіста

Субота, 27 травня 2017

22 лютого волонтери району вкотре вирушили  у нелегку дорогу, щоб доправити захисникам України на Схід допомогу від жителів Богородчанщини.

До поїздки готувалися давно: збирали надану жителями району та навчальними закладами допомогу, готували м'ясні консерви, власноруч плели маскувальні сітки, виготовляли парафінові пічки, шили мітенки (нарукавники), підкладки до  взуття тощо, закуповували (в міру можливостей) речі, які просили вояки, діставали одяг для бійців з гуманітарної допомоги, накопичували кошти для поїздки. Адже попри те, що ми щотижня відправляємо у зону АТО не менше півдесятка об'ємних передач, передаємо посилки через інших волонтерів з Прикарпаття, все ж кличе у дорогу сумління. Хочеться особисто відвідати наших хлопців у зоні АТО, а якщо вдасться – побувати на "нульових" позиціях. І побачити, чи здорові, чи мають що їсти, чи добре одягнуті і  взуті, як облаштували свій солдатський  побут. Та що не менш важливо, дізнатися, як їм ведеться, чи не підупав бойовий дух, що думають  вони про май-бутнє нашої держави, стоячи перед лицем підлого ворога. І звичайно, поділитися, чим ба-гаті, передати слова вдячності і підтримки з нашого краю.

Зазвичай, найважливіше і найважче завдання при підготовці поїздки у зону АТО – знайти транспорт і пальне. Та, як завжди, Бог допоміг – знайшовся чоловік, який зголосився власним мікроавтобусом "Мерседес Спрінтер" довезти зібрану для наших бійців допомогу на фронт. Ця смілива (без перебільшення) людина – Роман Олексин, житель с. Хмелівка. Більше того, він не лише надав  транспорт, а й майже весь час кермував, а це – більше чотирьох діб у важкій дорозі.

Левову частку необхідного для поїздки пального (300 літрів) надало ПП "Оскар" (директор Олександр Кобильник). Допо-могли також районна державна адміністрація, районна рада, асоціація перевізників району  (Володимир Капущак).

У середу, 22 лютого, від ранку у пункті збору допомоги у Богородчанах кипіла робота.  На поміч  волонтерам прийшли де-мобілізовані учасники АТО, ро-дичі бійців. Без зайвого галасу і метушні дружно працювали:  складали закрутки у ящики, пакували теплий одяг, футболки, білизну, шкарпетки, засоби гігієни, медикаменти, парафінові  пічки, підстилки для взуття,  ци-гарки, форми, взуття, ковдри макарони, овочі, яблука і т. д., формували іменні посилки. Готові пакунки вантажили у мікроавтобус. Сюди ж додали свіжий духмяний хліб від Олександра Балагутрака з смт. Солотвин, рулон клейонки від Петра Романіва, жителя с. Букачівці Рогатинського району, два прила-ди нічного бачення, передані демобілізованими бійцями з Іваниківки та Порогів і, обов'язково, малюнки та обереги від дітей нашого району.

Та як у дорогу без Бога? По-благословити у добру путь волонтерів, як завжди, прийшов  о. Іван Мачкодера.  Його щира молитва та добрі напутні слова додали снаги подорожнім. Отець Іван також передав образочки Матері Божої Богородчанської захисникам України.

Цього разу у дорогу виру-шили голова ГО "Самооборона" Волонтерський центр Михайло Михайлюк, волонтери Степан Паранюк, Микола Кофлюк, за плечима яких далеко не одна поїздка у зону АТО. За кермом – Роман Олексин.

Протягом чотирьох днів наші волонтери побували у Попасній, Авдіївці, Бахмуті, Константинівці, Покровську, Золотому, Талаківці, Водяному, Сартані, Кременівці, Іванівці, Новогродівці, на базі ДУК "Правий сектор" (передали добровольцям прилад нічного бачення). Без сумніву, це була важка дорога. Суцільні ями, які часто вибиті ворожою артилерією, ризик збитися з маршруту чи потрапити під обстріли, турбота про неушкодженість  вантажу… Та бажання виконати свій обов'язок – набагато сильніше від переживань.   

Тож волонтери доправили весь вантаж до наших захисників. Втомлені та щасливі із масою вражень і емоцій хлопці повернулися додому.

Вже тут, у Богородчанах, зустрівшись на черговому засіданні волонтерського центру з однодумцями, учасники поїздки  поділилися інформацією про   те, що змогли побачити у зоні АТО та розповісти про найяскравіші моменти подорожі.

Звичайно, найприємніше – зустрічатися із земляками. І   хоча не всіх вдалося побачити особисто, адже це – війна, волонтери залишили для них хороші подарунки із Богородчанщини.

Всі зустрічі з бійцями вздовж лінії маршруту були надзвичайно теплі, щирі, незабутні. Про деякі з них хочеться розповісти детальніше.

Так у  м. Покровськ Донецької області волонтери завітали до 66-го військового мобільного госпіталю. Зараз там несе службу наш земляк, досвідчений хірург, майор Орест Купчак. Дружніми обіймами зустрів він волонтерів. У цей госпіталь  привозять поранених  просто з поля бою. Тому від фаховості  медиків напряму залежить доля поранених бійців. Ми можемо гордитися своїм земляком: щодня він рятує чиєсь життя, чиїсь кінцівки, заліковує рани і травми, знаходить для поранених слова підбадьорення, які  часом діють краще за ліки. Тут його люблять і поважають. Орест Купчак твердить, що відчуває себе потрібним, тому не втомлюється надавати медичну допомогу бійцям. Майор Купчак висловив щиру вдячність жите-лям нашого району за допомогу, подякував  Богородчанській ЦРЛ за надані медикаменти та передав колективу лікарні прапор з написами  подяки  і побажаннями.

У тому ж таки госпіталі трапилася ще одна зворушлива історія. Один із пацієнтів, боєць десь років під 70-ть, сором'язливо звернувся до волонтерів: "Чи можу щось запитати?".  На ствердну відповідь він, ніяковіючи, попросив у волонтерів якийсь одяг,  бо після поранення його речі знищені, а інших немає.  Звісно, волонтери дали йому одяг, а один з них подарував бійцеві свою шапку і наплічник. Ось так війна робить нас ріднішими.

До речі, рівень забезпечення на різних бойових позиціях і у підрозділах не скрізь одинаковий. Є ділянки, де бійці казали, що добре забезпечені і спрямовували волонтерів до   тих підрозділів, у яких є певні труднощі  з їжею чи речами. Ніхто не просив надміру потреби.

Бійці підтримують один одного: діляться їжею, одягом, матеріальними ресурсами. А головне, у всіх – непохитний бойовий дух і віра в нашу перемогу. Бійці чекають  наказів іти вперед. Вони вже мають досвід, а мотивація у них незрівнянно  більша, ніж у сепаратистів і окупантів. Воїни передали велику подяку всім, хто дбає про них. Вони говорять: "Ми пройдемо все, що нам судилося, тільки б українська влада щиро дбала  про добробут простих людей, були знищені несправедливість і корупція, які ранять Україну не менше ворога".

Останній пункт маршруту – позиції 36-ої бригади морських піхотинців під Маріуполем. Морпіхи не раз отримували посилки від богородчанців, тому зустріли волонтерів зі словами подяки всім людям нашого району. Віддаючи військовим допомогу, волонтери випадково дізналися, що на цій позиції вже три дні не було хліба. Тож гостинцям були дуже раді, а ще більше  – подарованому приладу нічного бачення.

Серед морпіхів є багато вихідців  з Донецької області, тобто місцевих. Тож знають всі стежки, якими ходять самі і які  топчуть російські окупанти. І хоч у бліндажах  і окопах – вода, ноги майже весь  час мокрі, бійці на це мало зважають. Їхня увага прикута до позицій підступного ворога, який часто ховається у житлових масивах за спинами жінок і дітей. Той факт, що про них дбають, в тому числі, люди із західних областей України, називають дуже приємним. Запевняють, що завдяки такій підтримці вони і далі, метр за метром, відвойовуватимуть рідну землю у ворога.

І ще одне спостереження: для волонтерів, як і для всіх, хто надає допомогу, не важливо,  звідки родом боєць, адже там усі – НАШІ.

Підсумовуючи все почуте і побачене, волонтери кажуть, що поїздка вдалася. І що слід вже готуватися до наступної. Адже наближаються Великодні свята, ми знову усім районом маємо подбати, щоб у наших бійців були добротні великодні кошики. Тож, дітки, вже зараз малюйте малюнки про весну і Великдень у Карпатах, готуйте писанки, обереги. А ми, дорослі, будемо надалі спільно виконувати свій громадянський обов'язок – підтримувати тих, хто нас захищає.

P.S. На даний час є потреба у скляних банках для виготовлення м'ясних консервів (1,5 л; 1 л; 0,5 л). Дуже потрібні: клейонка, гумові чоботи, дощовики, міні-генератори, мотопомпи, мішки (бажано зелені). Долучайтесь і телефонуйте: 0975382154, 0983283373.

  Разом здобудемо перемогу

 Разом здобудемо перемогу

 Разом здобудемо перемогу

ГО "Самооборона"- Волонтерський  центр.

http://samooborona.if.ua/news/peremoha.html

Газета «Нескорена Нація»

№1 (283)

Січень 2017