Портал Українського Націоналіста

Середа, 03 червня 2020

Традиція відзначення дати народження УПА починається від наказу головного командира УПА Романа Шухевича за 1947-ий рік. Хоча дата більше символічна, аніж хронологічна, за документами нацистських спецслужб восени 1942 р. на Волині активізувалися бойова активність українського підпілля, формування боївок ОУН та втеча у ліси членів підпілля.

70-річчя років тому на Волині відбулася Перша конференція поневолених народів Сходу Європи та Азії. Націоналісти стали інтернаціоналістами. І закликали кавказців, білорусів і татар до спільної боротьби проти більшовиків.

Передвиборний Івано-Франківськ заполонили різноманітні агітаційні намети. Асортимент місцевої політичної кухні не дуже вражаючий, однак тхне неприємним душком...

Перші більш-менш рішучі кроки української офіційної влади на шляху до визнання Української Повстанської Армії викликали очікуваний спротив у представників лівих та проросійських політичних сил. Підконтрольні їм ЗМІ здійняли справжній інформаційний бум публікацій, головні тези яких повторювали традиційний для совпропу набір із "колабораціонізму і братовбивства".

Як відомо, у кримському питанні лідери Центральної Ради виходили з тогочасних уявлень про майбутню федеративну конструкцію нової демократичної Росії, до складу якої мали б увійти як Україна, так і Крим. Півострів не вважався українською етнічною територією і його статус на переговорах у Бресті не обговорювався.

УПА була створена 14 жовтня 1942 року за рішенням політичного проводу ОУН для захисту мирного населення України від знущань Німецької окупаційної влади. Головнокомандуючим УПА, з 1943р. по 1950р. був Роман Шухевич, псевдонім Тарас Чупринка. Маючи визначні здібності, він створив дієздатну, багаточисельну військову силу, котра потужно протистояла Німецьким і Радянським каральним військам.

Россия больна русизмом, хотим мы этого, или нет. Болезнь чрезвычайно опасна для всего мира. Вот уже триста лет человечество чувствует на себе прессинг этой болезни…

Известно, что Басаев, при всех приписываемых ему «злодеяниях», никогда не убивал детей, женщин, стариков (в отличие от российских вояк), но вот ненависть к нему скрыть россияне не могут. И за что же тогда его так ненавидят россияне и нагромождают столько лжи?

В українця, що опинився у Другій світовій війні між двох вогнів, більшовицькою чумою та німецькою імперією зла, вибір був невеликим – або тікати у ліс, або чекати на нове пришестя нквдистів, або воювати за незалежну Україну у складі німецької армії.

Хоча Степана Бандеру комуністична пропаганда завжди намагалась зобразити бездумним фанатиком, прихильником авторитарних методів у політиці, насправді, як свідчить його творча спадщина, зокрема,  зібрана у «Перспективах Української Революції» та, особливо, практичні дії - свідчать про протилежне.