Портал Українського Націоналіста

Понеділок, 21 січня 2019

Чому бояться Дмитра Яроша?

Передусім тому ,що лідер Правого Сектору людина діла, конкретної справи, рішучий і безкомпромісний,під сучасну пору справжній національний лідер. 

Режим бандократії Януковича повалено. Цілком очевидно що головним рушієм і організатором цього процесу є Правий Сектор. Якби не їх безкомпромісна по відношенню до бандитської влади позиція та активні дії проти силовиків то так звана парламентська опозиція на вічно погрязла б в переговорах з владою.

Режим бандократії заливає кров’ю Україну. Події останніх днів показують, що головний головоріз Янукович не перед чим не зупиниться.

Знаю, як треба діяти

Якби не бойові дії Правого Сектора на вулиці Грушевського в Києві, якби не полеглі новітні Герої України, які воювали проти бандформувань "Беркуту", діючий режим внутрішньої окупації ніколи би не пішов на переговори з парламентською опозицією та тактичні поступки.

Так звані лідери «об'єднаної опозиції» своєю бездіяльністтю, пустопорожніми обіцянками та брехливою демагогією остаточно втратили довіру народу. Українці повстали і першим етапом цього повстання є події в Києві на вулиці Грушевського.

Степан Бандера — здібний публіцист та теоретик українського націоналістичного руху. Головні його праці опубліковані в творі «Перспективи Української Революції». Видання ОУН, Мюнхен, 1978 р., 640 ст. У 1999 році в Києві вийшло друге видання цієї праці. Дуже багато його думок актуальні й нині. Їх іноді забувають, або свідомо перекручують.

Коли «Беркут» по-звірячому побив молодь на Євромайдані, коли почалися рево-люційні події проти режиму Януковича, то ніхто і уявити собі не міг, що Майдан захочуть приватизувати та перетворити на аморфну громадську організацію, яку очолять збанкрутілі псевдоопозиційні політикани чи люди приз¬начені «його величністю» антинародним режимом.

Україна вступає в новий 2014 рік з новими надіями, прагненнями і сподіваннями. Переживши складний і критичний 2013 рік ми віримо і надіємося на краще, прагнемо очищення від скверни українофо­бії та російського шовінізму, від власної меншо­вартос­ті та загумінковості. Сподіваємося, що прий­деш­ній рік буде роком об’єднання справжніх україн­сь­ких патріо­тів у справі розбудови дійсно української України.

Українцям завжди бракувало злості і ненависті до ворогів Нації. Навіть в піснях ми називаємо ворогів «воріженьками». Ментів із «Беркуту», які били нашу молодь на Євромайдані, частуємо періжками і квітами. А колосальну енергію Майдану використовують на марне лукаві парламентські опозиціонери створенням ще однієї громадської організації під назвою «Майдан».

Україна впродовж всіх останніх понад двадцять років своєї Незалежності переживає перманентну кризу національного державотворення. Постійну узалежненість від Москви, від якої ніяк не може відірватися найвищий державний провід України, при тому незалежно від прізвищ чи партійної приналежності того проводу.

Газета «Нескорена Нація»

№3 (289)

Жовтень 2018