Портал Українського Націоналіста

Неділя, 18 лютого 2018

Ці слова Великого Кобзаря характеризують і сьогоднішню українську суспільно-політичну та світоглядову ситуацію. Безідейний політикум та відсутність державної ідеології знаменують будівництво невідомо якої держави. Де правлять різнокольорові політичні шахраї, а народ перетворено на жебраків та німих і підлих рабів, які для виживання готові все зтерпіти. І така ситуація триває з часу проголошення формальної Незалежності 24 серпня 1991 року та збереження при владі комуністично -кагебістської номенклатури розбавленої мальованими вишиватніками -псевдопатріотами починаючи з компартійного ідеолога Льоні Кравчука і закінчуючи нинішніми часами руїни та війни на Сході. Якби український націоналізм був державною ідеологією, а при владі були люди які рівнятися на Бандеру і Шухевича то стан справ в Україні був би зовсім інший.

Що можемо змінити вже зараз і як це зробити? Передусім через очищення об'єднати націоналістичний рух. Зробити це під прапором ОУН. Традиційної націоналістичної організації, що від часів свого заснування і добробуту нашими днів воює, бореться та відстоює Україну! 125-ліття засновника ОУН Євгена Коновальця, яке відзначатимемо в червні цього року привід і поштовх до єднання. Війна з кацапами й недолугість влади породжують інструмент революційних змін - орден української надії - Організацію Українських Націоналістів. В горлі війни та політичної боротьби визріває політична сила народжена історією та славними Героями.

Гуртуються вже сили! І повіє огонь новий із Старого Угринева! І новий Степан Бандера поведе патріотів на останній бій проти всіх ворогів і покручів за чесну і справедливу Україну! Визріває когорта нових провідників і борців! Бо Нація наша нескорена і Україна вічна!

На світі білім там чудних немало
У деяких є куля в голові
Вітренчиху і Скорик пам'ятаю
І Ганька Герман уважається мені
В політику жінкам чи варто лізти?
Бо навіть геї лізуть отуди
Можливо мудрими з розумом недюжим — красивим у душевній простоті
В політиці таки б знайшлося місце
Та лиш не Дерев'янковій «козі»!
Вона уміє щоки надувати
І як посаду втратила надулась наче вош
Тим часом Суслова Ірина до вальцманят примкнула «хрєн поймьош»
Розклади цього пана Дерев'янка
Що подейкують був раніш бомжем
І звички бомжові — гидоту різну підбирати в політику Юрко впровадив теж
Усіх лохів лякала Галабала, що курва в опозицію піде
Вже мали ми вождів опозиційних
Кличка і Кулявлоба й Тягнибакса все ж
Я опозиції такій не вірю бо є проституйована вона
В Франківську Дерев'янко є месія
А в Києві біжать до Вальцмана
Я б Галабалі дав по задниці кропивов
У кабінеті, що в сірих тонах
Та я не депутат і не месія
Хай краще Сич ій зробить
«трах - бабах».

1-4 квітня 1941 року в Кракові відбувся Другий великий збір ОУН де Степана Бандеру було обрано Головою Проводу Революційної ОУН.

В чому полягає історичне значення цієї події? Найголовніше в тому, що до керма ОУН прийшло молоде покоління, яке сповідувало революційну концепцію боротьби. Тобто стояло на позиції побоювання всіх ворогів України з опертям визвольного руху лише на власні сили. Подальший плин подій довів вірність цього шляху. Бо ні большевики, ні німці не хотіли Самостійної України.

Створена 1942 року УПА воювала проти всіх окупаційних режимів. По завершенні Другої Світової Війни большевики, які хотіли засудити ОУН на Нюрнберському процесі не змогли цього зробити. Бо були пред'явлені численні факти боротьби ОУН проти німецьких нацистів, як і те, що багато провідних членів ОУН загинули від рук нацистів та в німецьких концтаборах. І в часі сучасного буття української держави маємо усвідомити :лише революційний змаг проти внутрішнього і зовнішнього окупанта та тверда і безкомпромісна позиція націоналістів є запорукою побудови дійсно Соборної і Самостійної України!

Тих гріхів є насправді більше ніж п'ять. Але зупинимося на головних. Передусім це удаваний патріотизм. Він в часи месіянства Ющенка-Шкутяка замінив справжній патріотизм,було спаплюжено тих людей що виводили народ на перші не проплачені Народні Віча 1989-91 років,відкривали за часів існування СССР, КПСС і КГБ перші пам'ятники Степану Бандері в Старому Угринові, ризикували власним життям під час підриву большевицькими спецслужбами цих пам'ятників, виводили народ на вулиці в час путчу ГКЧП. Патріотизм і націоналізм став розмінною монетою Шкутяків і Шлемків - колишніх комуністів та "вічного облрадівського месії " Сича. Вони й донині паразитують на патріотизмі, удаваний опозиційності, єдності злодіїв і перешиванців в несамовитій боротьбі й жадобі обласного керма.

Другий гріх - брехня. Брешуть всі і всім. Порівняйте, що обіцяли на виборах і що є зараз. Абстрагуймося від київського політикуму. Співставмо з місцевим.

Третій гріх - політичне кидалово. Кидають всі всіх. Колишні опоненти зторговуються та кидають і розмінюють колишніх соратників. Особливо це б'є по нечисленних чесних і порядних людях. Передусім по рядовим виборцях. Котрі бачучи вальш і награність загумінкового доморощеного політикуму просто не йдуть на вибори. І як видно ще масовіше не будуть йти.

Четвертій гріх - це самодурство. Тобто коли різні підараси і дояри так звані політологи і політтехнологи навіюють сумнівні політичні схеми і проекти грошовитим діячам. Обдоюють їх, а потім з того пшик!

Ну,а п'ятий гріх - це безнаказаність. Тобто коли за все вищенаписане  ( також читайте між рядками і дописуйте прізвища ) нікого не застрелили і не повісили. Так звичайно може бути довго. Але не вічно.

Не чіпайте того та не чіпайте цього. Не критикуйте Кравчука бо він наш перший Президент і будує яку би не було, але державу. Так казали горе-демократи і політичні слимаки на початку 90-х років. Коли Кравчук здав ядерну зброю та почав будувати комунономенклатурну і злодійську не українську Україну.

Коли ж члени СНУМ, згодом ДСУ, а відтак очолюваного Іваном Кандибою середовища ОУН і Нескореної Нації нещадно критикували банду Кравчука то їх називали провокаторами і агентами Кремля. Відтак Кравчук передав владу Кучмі й пішло-поїхало.

Врешті дійшло до руїни держави, банди Януковича, загибелі Героїв Небесної Сотні та війни на Сході, здачі Криму. Ех, якби тоді на початку 90 -х послухали справжніх націоналістів. Та в нас вкорінився слимачий дух який вчить нас до всього пристосовуватися і не слухати правду. Ну були і є у Франківську всі мери злодії, хоч і спекулюючі патріотичною риторикою. То й ми далі подібних обрали.

В повітрі знову пахне виборами. Верховної Ради. Знову вилазить різна нечисть і демагоги. Рекламують себе на всіх каналах. Забувши Божі Заповіді "Не сотвори собі кумира " та  "Не свідчитимиш ложно на ближнього свого" шукаємо нових месій і кумирів. Віримо і обираємо їх ,а потім їх же проклинаємо. Забувши, що найвищим провідником і лідером є національна ідея.

ОУН яка найбільше спричинилася до здобуття Незалежності та й сьогодні бореться за чесну і справедливу Україну закликає українську громаду відійти від довірливості та толерантності. Вірити тим хто все своє життя присвятив Україні. Не бути слимаками. Аби не втратити держави та подолати руїну підтримуйте ОУН і Нескорену Націю та тих людей котрі презентують наше патріотичне і безкорисливе й безкомпромісне середовище.

Хай Бог нам в цьому допомагає!

Мера по-великому рахунку не має бути видно. Має бути видно результати роботи його і команди. У Франківську ж навпаки. На різних мікропатріотичних мітингах і дифілядах фігура номер один Марцінків  (а коло нього зам. по квотовладі бютівський «пятачок» Левицький сумісник обласного депутатського мандату і посади гуманітарного віце-мера).

В місцевому телезомбоящику теж переважно Марцінків. Люди зауважують його манеру спілкуватися. Щось говорить переважно з нездоровою насмішкою ніби зі всіх глузує. Передусім з тих хто його обрав. Тим часом виринають нові земельні скандали. Скандальні сесії міськради. Відміна безкоштовного харчування діткам в школах.

Інший повелитель більшості в міськраді Ромко Онуфріїв  (той, що в 2006 році балатувався в міськраду від «Пори» Каськіва-Коцаби) негативу на свою адресу уміє уникати. Навідміну від Марцінківа. Тим часом обмануті псевдопатріотами і політичними та земельними гешефтярами івано -франківці люто озлоблені на міську владу. Виглядає на те, якщо певні політичні сили у Франківську перегрупуються та спільно вдарять по злодійкуватій мерії і підіймуть на загальноміський зрив громаду то карткова хатка волею випадка очолившого місто Марцінківа і різногатункової братії начисто розсипається. І Ложкін з Кривецьким не врятують!

Відвідини Прикарпатськими націоналістами родинного села Тишківців було ознаменоване сумною датою. 66 років, як у містечку Білогорща на Львівщині загинув Головний командир УПА, Голова Проводу ОУН на Рідних Землях та один з очільників УГВР Роман Шухевич. За ініціативи Голови Головного Проводу ОУН Віталія Цаповича з Франківська до Тишківців прибула численна делегація членів ОУН, УКРОП, УНСО. Було доставлено оригінальний портрет Романа Шухевича авторства Прикарпатського художника, автора Музею Небесної Сотні Романа Бончука котрий Роман подарував Почесному Голові ОУН Іллі Сливінському, а Ілля Юркович передав Уляні Василик котра й передала Музею Шухевича в Тишківцях цінний експонат. Також члени ОУН розгорнули біля пам'ятника Роману Шухевичу копію бойового прапора УГВР.

На Віче промовляли: народний депутат Михайло Довбенко, Голова ОУН Віталій Цаповича, представник родини Шухевичів та заступник голови Франківського міського УКРОПу Уляна Василик, бойець АТО Тарас Бугаєнко, представники Правого Сектору Городенківщини, речники місцевої влади та Братства УПА.

Опісля Віче численна делегація відвідала Музей Шухевича та криївку, яка тут же знаходиться.

Віталійович Цапович подарував Музею і Школі села книжки "Повернення полковника УПА Грома " та портрет Євгена Коновальця.

Слід зауважити ту особливу атмосферу, що панує в Тишківцях. Це впевнений спокій, затишок, але все це примноження особливим бойовим духом. Здасться ось бронзовий генерал Шухевич зійде з постамента. Гукне побратимів і рушить громити ворогів України. Це дух Нескореної Нації та її символів Бандери і Шухевича. З цим духом Нація - непереможна.

Слід зауважити, що сьогодні на Східному Фронті воює п'ятеро тишківчан.

А Провід ОУН дякує за сприяння у пошанівку Головнокомандувача УПА Голові Івано-Франківської ОДА Олегу Гончаруку, народним депутатам Олександру Шевченку і Михайлу Довбенку. А передусім нашому Почесному Голові Іллі Сливінському, який на 89 році життя консолідує патріотів з різних партій та унапрямлює їх на справи потрібні для Нації.

Бандерівський дух Тишківців

Ми українці маємо бути такими, як Тарас Шевченко коли задуємо про нього. Не млісно-патріотичними вишиватниками, демагогами і слимаками. Але люто ненавидіти ворогів України і ненависть ця має бути спростована в набої. І не лише на Східному Фронті. Російські Банки, ахмєтовські контори мають бути надалі громлені та палені. «Як понесе кров ворожу у синєє море». І крові тієї паганої москальської справді пролється море. І ми будемо нещадні.

Так вчив Кобзар. І так буде.

Надія Савченко вже давно стала справжнім символом воюючої України. Бенедикт пафосу ствердимо, як Шевченко і Франко ,як Леся Українка і Олена Теліга, як Бандера і Шухевич. Вона одна вартує всього гнилого українського політикуму. І цей гнилий політикум теж боїться її повернення хоч і не перестає піаритися на Герою України Надії Савченко. Повернись вона в Україну то всі "договорняки" і політичні розклади буде поламано. Де тоді буде зі свої рейтингом новоспечений месія Саакашвілі? Чи всі ці вальцмани і гіргіряни-капітельмани?

Друзі! Маємо тиснути всіма доступними способами на кацапів аби витягти з полону Надію. Закликаємо спецслужби України захопити Медведчука і Шуфрича та виставити їх в обмін на Надію. Не виключаємо підриву газопроводів з РФ. Перемога любою ціною. Годі толерантності, яка переростає в зраду.

Надія переможе! Слава Україні!

Роман Шухевич, який в часі визвольної боротьби ОУН і УПА був ширше відомий, як Генерал-Хорунжий Тарас Чупринка символізує нескореність духу, заповзятість і наснагу в боротьбі з ворогами України. А такої безмежну жертовність і самопосвяту. Шухевич мав можливість з похідними групами УПА перейти на Захід. Та він відмовився це зробити. Він командував армією Нескорених Українських Патріотів — УПА котра й до цього часу вселяє жах у ворогів.

5 березня 1950 року в бою  зі спецзагоном НКВД в Білогорщі на Львівщині Роман Шухевич загинув, але залишився безсмертним в пам'яті рідного народу і нащадків. Заповіт та військово-політична спадщина Генерала Тараса Чупринки — Романа Шухевича полягає в його прикладі безкомпромісності та стійкості. Не відступати і не здаватися. Діяти і думати по-бандерівськи.

Тому коли ми сьогодні нарікаємо на негаразди, на важку ситуацію в Україні то пам'ятаймо в яких умовах воювала УПА і підпілля ОУН, аж до кінця 50-х років 20 століття. А нині якщо виступимо спільним фронтом проти зовнішнього і внутрішнього ворога отримаємо перемогу. Якщо ж націоналізм і патріотизм будуть лише політичною агіткою на виборах для сумнівних комерційних політиканів  (приклад вибори мера Івано-Франківська та міському ради де під патріотичними гаслами до влади прийшли злодії ) матимемо лише дескридитацію святої ідей, а не чинний націоналізм бандерівського духу.

А 5 березня цього року ОУНівці зберуться в селі Тишківці Городенківського району на Івано-Франківщині звідки походить славний рід Шухевичів аби віддати шану Головнокомандувачу УПА та заприсягтися бути такими як він. Доречі УПА ніхто не розпускав і демобілізацію УПА не оголошував. Головний бій за Україну триває.