Портал Українського Націоналіста

Неділя, 18 лютого 2018

В Донецьку, Луганську та Харкові розпочався шабаш сепаратистів прямими організаторами і спонсорами яких є Путін і Янукович. Нажаль центральна київська влада маючи всі важелі впливу не може чи не хоче запобігти антиукраїнським проявам.

Взагалі поведінка органів МВС більш ніж дивна. Як і найвищого керівництва держави. Крим здали, Сашка Білого вбили, із сепаратистами не можуть дати ради, українофоби пачками балатуються в Президенти.

Що далі? Чи потрібен третій Майдан щоб заставити цю владу працювати, або змести її геть?

Дати по зубах сепаратистам!

Лідери об'єднано-роз'єднаного псевдо-Руху, тобто його відламів окремішно балатуються в Президенти. Це панове Клименко (УНП) і Куйбіда (НРУ). Ще рік тому ці партії оголосили про об'єднання в єдиний Рух, який очолив Куйбіда, а від УНП його заступниками стали Заяця і Шовкошитний. Це об'єднання подавалося в засобах масової інформації, як торжество єдності всієї, без винятку, націонал-демократії, сповнення заповіту Чорновола і таке інше. Колись такі лідери цих партій, як Костенко і Удовенко теж повсюдно теревенили про єдність, але порозколювали все, що могли.

Риторика,яка подобалася рядовим членам колись єдиного Руху,передусім в первинних осередках в містечках і селах Галичини виявилася брехливою демагогією, що межує із святотатством — коли перешиванці і розкольники фінансовані колишнім "Гімлером" режиму Януковича Клюєвим згадували покійного В'ячеслава Максимовича Чорновола. І тепер УНП і НРУ повиставляли своїх недолугих лідерчуків кандидатами в Президенти, як ви думаєте хто за них проголосує?Так,ніхто.Це технічні кандидати, але ж хтось їх оплачує. І цей хтось звичайно ж замовлятиме музику.

А на останок нагадаємо патріотам Івано-Франківська про крадіжку десяти тисяч доларів в офісі Івано-Франківської обласної організації УНП. Гроші з каси Майдану, Штабу національного спротиву. Пошуміли про цю крадіжку Франківські інтернет-ресурси та й затихли. А "капуста" кудись тихо "ушуршала". Може комусь із штатних патріотів, кандидатів до ВР по 83-му округу стане в пригоді? А може цих технічних кандидатів в Президенти від УНП і НРУ підвісити за мошонку на Майдані в Києві? Як гадаєте?

УНП і НРУ — баламути несусвітні

А дивіться дорогі мої друзі,штатні люстратори і платні революціонери Івано-Франківщини: одих сучих дітей ви бачите, а інших не помічаєте. Як зрозуміти що колишнього голову Долинської РДА януковських часів (дивіться відео на цьому сайті) сьогодні пропонують керівництву Укравтодотору в особі колишнього керівника Одеського Фронту Змін, як незаміниму кандидатуру на «хлєбноє мєсто» керівника служби автомобільних доріг Івано-Франківської області.І зауважте всі мовчать.

Де є чесні журналісти та громадські активісти? Безкомпромісні у боротьбі за «капусту» Прикарпатські інтернет-ресурси,як сказав би донецький хам «мать вашу за лапу»...

Ось так: Кернес при владі в Харкові,Добкін йде в Президенти, Крим здали кацапам, Сашка Білого демонстративно вбито, на Прикарпатті янукани масово перешиваються в «героїв майдану»,а братія мовчит собі витріщивши очі...
Чи довго,ще так буде?

Серьожа Плотніков-Януковський знову при кориті?

Загинув один з небагатьох безкорисливих і безкомпромісних українських націоналістичних діячів, керівник Правого Сектора Західної України, Герой України та Ічкерії Олександр Музичко (Сашко Білий).

Мені доводилося зустрічатися з ним в колі колишніх політв'язнів комуністичного режиму Анатолія Лупиноса та Івана Кандиби. Як бачимо в Україні після усунення від влади Януковича складається парадоксальна ситуація. Кернес на волі, а Олександра Музичка застрелили. 

Чи націоналісти є найлютішими ворогами і для теперішньої влади? Я собі пригадую, як на початку Івано-Франківського Майдану його ватажки недопускали на трибуну Андрія Подільського і Василя Абраміва та називали їх тітушками та провокаторами. А жоден Франківський сайт окрім Нескореної Нації не хотів друкувати публікації Андрія Подільського.

Чи подаруємо ми смерть Олександра Музичка, чи розквитаємося з тими хто вбив Героя, не залежно від того хто це є?

Пам'яті Олександра Музичка (Сашка Білого)

«Кому война, а кому мать родная». Доки одні гинули в Києві від рук Зека і його влади,інші по традиції продовжують забудовувати центр Франківська. Зокрема на вулиці Січових Стрільців, 42а розпочато забудову яка аж ніяк не впишеться в архітектурний ландшафт центру нашого Європейського міста. Це розсташовано через дорогу від колишнього Будинку піонерів. Але для когось цей лакомий шматочок муніципальної земельки довго тримали.

Земельні афери у Франківську, навіть дуже великого обсягу рідко зазнають належної уваги правоохоронців.Але ж тепер після перемоги Революції може щось зміниться? Нагадаємо що свого часу будівельна фірма «Маодот» якою керують колишні керівники ленінського комсомолу України і Прикарпаття, кращі друзі Януковича «відтяпала» землю військової частини за сумнівними схемами. Чи помітить це нова влада і нові правоохоронні органи?

Після комуністичних судилищ-розправ їх жертв завжди чекав етап (доставка на місце відбування покарання). Таке настало і щодо мене та інших шести із т. зв. групи Лук'яненка-Кандиби (всього нас було 7 чоловік) після таємного судилища-розправи, що відбулася над нами 20-24 травня 1961 р. 

На етап 16 серпня 1961 р. попало четверо: Іван Кілиш, Йосип Горовницький, Степан Вірун і я. В другій половині дня нас помістили на Львівській залізничній станції у вагон-зек та поїзд вирушив в напрямку Мордовії, де розміщалися концтабори нашого місця відбування покарання. Ранком 18 серпня ми прибули у Харків, де нас висадили і автозеком завезли у харківську пересильну тюрму. 

Там помістили нас в одну із підвальних сирих і брудних камер до чотирьох невідомих нам в'язнів. Камера була розміром не більше 12 кв. м з двоярусними дерев'яними нарами, невеликий столик, кілька табуреток та один із головних атрибутів камери – «параша». 

Серед «жильців» камери був інтелігентного вигляду кремезний дідуган з сивим, накоротко остриженим волоссям та сивою бородою, якому можна було дати під 70 років. Пересувався він повільно при допомозі кийка, маломовний; з першого погляду відчувалося, що він «західняк». Серед інших трьох був один років 40 мужчина, кремезний, середнього зросту, розмовляв мовою східного українця. Як виявилося, він був засуджений за службу в німецькій поліції. Третій серед них був молодий хлопчина, смуглявий, років 18–19, який з затрудненням розмовляв по-нашому. Він за походженням румун, сповідував єговізм, за що і був засуджений. Четвертим був теж молодий хлопчина, щуплий, низького росту, років 17, на вигляд дуже неохайний, в брудній одежі з випущеною сорочкою, поведінки «жуліка», розмовляв російською мовою наскрізь переплетеною лайливими, нецензурними словами. Це був кримінальник. 

Ось у такому товаристві ми опинилися. Як завжди при таких зустрічах, в першу чергу, знайомство – запитання: хто ви? Звідки? За що попали? По якій статті судили? На який термін? і т. п. 

Досить стримано цікавився подібним і «дідуган». Ми з самого початку відчули, що він людина духовного сану. В розмові це підтвердилося, беручи до уваги предмет його зацікавлення. Він цікавився становищем української греко-католицької церкви в Галичині, яка після насильницької розправи над нею в 1946 р. перебувала в глибокому підпіллі разом з рештками її священнослужителів. Відчувалося його тяжке переживання з приводу такого становища. Але не признався, хто він такий. 

Однак нам все-таки скоро вдалося взнати, хто він, наш співкамерник. Нам посприяв в цьому хлопчина-румун, який чув, що наглядачі звали його «Сліпий». Так ми взнали, що маємо честь перебувати в середовищі наступника славного митрополита Андрея Шептицького – митрополита-політв'язня Йосипа Сліпого. 

Ми тут же прийняли його в своє товариство і ділилися з ним своїми харчами, яких мали чимало, бо перед етапом отримали продовольчі передачі з дому. Так ми чотири доби жили однією сім'єю і майже нічого не брали з тюремної їжі, яка була крайньо поганої якості – синя пшоняна похльобка та якась засмічена пісна каша і недопечений чорний хліб та якась брудна водичка під виглядом чаю. За ті дні ми здружилися, і наш дорогий краянин поступово «розкривався» перед нами. Багато розповідав нам про пережите за всі 14 років його перебування в ув'язненні та й за роки до ув'язнення, що для нас було надзвичайно цікавим та корисним. 

Розповідав, з якими великими пригодами-перешкодами йому доводилося писати історію Української греко-католицької церкви, яку все-таки написав. 

Він повертався з Києва, куди його завезли понад півроку тому. Везли його туди з комфортом, в цивільному одязі, в окремому купе м'якого вагона у супроводі двох кагебістів і харчувався разом з ними в ресторані поїзда. У київській тюрмі теж тримали його в одній із найкращих камер та годували цілком нормально. Періодично викликали його на співбесіди з великим начальством. 

Розмови в основному велися навколо питання відречення його від Української греко-католицької церкви. Це й було в основному причиною етапування його до Києва. На випадок згоди обіцяли надати йому один з найвищих санів і т. п. Водили його по церквах, музеях, культурних установах та учбових закладах. Та митрополит Йосип Сліпий стояв, мов скеля несхильним, та не піддавався на всілякі спокуси і залишився вірним Українській греко-католицькій церкві, вірний своєму українському народові, і тому кагебісти вирішили вернути його назад в мордовський концтабір. 

Його везли назад етапами разом з в'язнями різної категорії, серед яких переважали кримінальники, які, як правило, вели себе крайньо грубо, нахабно до інтелігентів та старших, грабували їх – забирали як речі, так і харчі, в тому числі й пайку та по-різному знущалися над ними. 

Ось при таких обставинах ми й зустрілися з ним у харківській пересильній тюрмі. 

На четвертий день нашого перебування всю нашу групу повезли в Мордовію, а митрополит Сліпий залишився в цій сирій тюрмі. 

Дуже і дуже було сумно розлучатися з ним, залишаючи його в таких умовах. Після цього ми більше не зустрічалися. 

Маємо наглядний приклад того, як ставилося КГБ в різних обставинах до своїх жертв, до своїх підопічних. 

Та всьому буває якийсь кінець. 

Через півтора року після нашої харківської зустрічі, тобто в січні 1963 р., митрополиту Сліпому було запропоновано виїхати до Риму, до Ватикану, при умові, що він не буде робити зупинки в рідному Львові. Наш Дорогий пастир був змушений погодитися на такі умови і через якийсь час опинився в середовищі Римського папи.

Так скінчилися тяжкі митарства по тюрмах і концтаборах смерті протягом 18 років одного із найславніших синів України митрополита Йосипа Сліпого, якому ще судилося прожити понад 20 років, хоча й поза межами рідної і любимої України, але все-таки на волі й в цивілізованому світі та ще й в середовищі близьких по духу і вірі йому людей та дослужитися до одного із найпочеснішого церковного сану – до кардинальського титулу папського престолу.

Останнім часом мені та моїм родичам телефонують невідомі особи з погрозами щодо різких антивладних публікацій на ресурсі Нескорена Нація. До цього, за останні двадцять чотири роки мого перебування в активній політиці, я вже звик. На погрози ворогів та поливання брудом псевдопатріотами не звертаю уваги і завжди готовий дати відсіч.

На мою сторінку у Фейсбуці постійно надсилають спам і віруси оскільки поширюю карикатури на Януковича, кишенькових опозиціонерів, тощо. Не так давно на Прикарпатських інтернет-ресурсах з'явилася інформація, що місцеві "ригивоняли" фінансують спамерів, які мають на меті нейтралізовувати антивладні інтернет-ресурси.

Зауважу, що з нами співпрацюють поважні спеціалісти з новітніх інтернет техно-логіїй, яким не важко вичислити хто конкретно займається таким паскудством. А моїм друзям і однодумцям неважко буде проломити їхні собачі голови.

Аналогічно наполегливо раджу всім Івано-Франківським "штатним патрійотам" "монополістам на любов до України" та власникам "торгового дому Просвіта" припинити обдирати агітматеріали ОУН з інформаційних "кубів" в центрі Франківська, бо потому доведеться, вибачаюся на слові, на задниці повзати до куплених Чудновим Просвіт та проституйованих Боровокунів.

Начувайтеся!

З повагою, такою на яку ви заслуговуєте,

Міністерство культури бандитського уряду Януковича-Азарова погрожує Українській Греко-Католицькій Церкві (УГКЦ) скасуванням її офіційного статусу через встановлення на Майдані молитовних наметів.

Наше слово в обороні УГКЦ

Керівництво ОУН вважає такі заяви представників режиму бандократії є інспіровані Росією, російськими спецслужбами та носять виключно провокаційний, глибоко антиукраїнський характер. Це нагадує сталінсько-беріївську добу, коли УГКЦ піддавалася репресіям і гонінням. Керівництво ОУН закликає депутатів всіх рівнів від патріотичних і опози­ ційних сил, представників інших українських конфесій, широку громадськість дати відсіч нападкам на УГКЦ.

Не зайве буде нагадати, як закінчив Гаврило Костельник, котрий наприкінці сорокових років минулого століття скликав псевдособор УГКЦ з метою її ліквідації та приєднання до РПЦ. Він був вбитий своїми хазяями НКВДистами, а згодом у його вбивстві НКВД звинуватило бандерівців.

Закликаємо сучасне духовенство УГКЦ бути такими, як славні отці церкви Митрополит Андрей Шептицький та Патріарх Йосип Сліпий, які все своє життя поклали на вівтар служіння Богу і Україні!

«Захоплення» Івано-Франківської ОДА «Правим сектором Івано-Франківської області» було акцією солідарності з українськими націоналістами, які в цей час ведуть наступальну боротьбу за державність української нації в Києві у протистоянні з псами режиму Бандюковича. В холодний вечірній час молодь зайшла погрітися в будівлю, яка опалюється за податки їх батьків. Зайшовши у будинок Адміністрації ми продемонст­рували, що влада слабка і її легко знести міцним натиском дружньої громади.

Усвідомлюю, що цим вчинком, оголошеними заявами перед громадою та в інтернеті остаточно переступив межу неповернення. Розумію також як співорганізатор «штурму» та екскурсії молоді коридорами будинку ОДА, що нам усім загрожує кримінальна відповідальність згідно нинішнього бандитського законодавства, чим і погрожували міліціонери. Моїм рідним в п’ятницю, ще до горезвісних подій на Майдані, дзвонили невідомі з погрозами, що мене посадять якщо я й далі буду займатися організацією Правого сектору у Франківську, адже ще ж не закрите кримінальне провадження за футболки із зображенням індуса схожого на простреленого Януковича.

Можливо куля чекає і нас людей, які несуть небезпеку злодіям і казнокрадам, що всілися у владні крісла, називаючи себе владою чи опозицією. При тому у своїх виступах вони постійно наголошують, що люди, які силою виборюють майбутнє української нації це «провокатори». Тобто такими заявами псевдолідери розділяють і звороговують між собою народ, вішаючи ярлики на людей, які не є їхніми вівцями та можуть перешкодити їм пити кров народу.

Заявляю, що готовий іти до кінця як «провокатор» з усіма наслідками.

До теми показовими є слова Януковича про «потребу взаємодії влади і опозиції для протидії провокаторам». Хочу сказати, що «провокаторами» у Івано-Франківську, Києві та по всій Україні за словами яценюко-тягнибоко-кличко та ін. є борці за волю України нащадки і послідовники УПА представники ВО «ТРИЗУБ» ім. С.Бандери, патріотична молодь активісти акції «Правий сектор».

Як співорганізатор «Правого сектора» у Івано-Франківську, щиро вдячний молоді міста та області, яка не побоялася вчора ввійти в ОДА, повіривши нам. Ми усі досягли результату ми продемонстрували, що в бандерівському краї є багато свідомої та сміливої молоді. Ми підтиимали тих, хто в Києві веде боротьбу за справедливість. Разом з тим ми провели дію, яка показала, що молодь не бидло, яке всякі політикани-заробітчани можуть тримати в стійлі.

Наголошую, що тільки боротьба всіма засобами і способами приведе українську націю до перемоги!

Закликаю усіх до активного спротиву банді. Закликаю не вірити поплічникам діючого режиму, які зраджують Національну Революцію та гасять дух волі заявами про провокаторів, що б'ють «Беркут», наголошуючи на «мирних акціях». Тризубівці били, б'ємо і будемо бити яничар-зрадників.

Так звані «Мирні акції» в результаті паціфістських заяв «київської трійці» і їх посіпак тут, несуть за собою ослаблення та зневіру і переслідування всіх, хто хоче кращого життя на своїй землі. Для тих, хто не розуміє Янукович після всього, що відбулося не віддасть владу безхребетним кроликам, які хочуть мирних акцій. Тому заяви про мирні акції є свідомим самогубством та загрозою встановлення кривавої диктатури! Впевнений, що т. з. «опозиція» це розуміє і є інструментом знищення України в руках Бандюковича!

Банді кару!

Зрадників до відповідальності!

До молоді: гуртуймося, тренуймося, зміцнюймо дух і волю! Не бійтеся! Не бійтеся бити ворога! Від нас залежить майбутнє! Разом ми сила! Один за всіх і всі за одного! Найважливіше дисципліна!

До Прикарпатської міліції: ми не провокатори, ми вільні люди на своїй землі, нині захопленій бандою. Самі ж розумієте, що саме Ваш обов'язок затримати бандюковичів. Підіть на співпрацю з народом, а не з бандою, якщо у Вас є поняття честі відмовтеся виконувати злочинні накази! Злочинці мають бути саме вами затримані і знешкоджені! Народ, який бажає кращого майбутнього і бореться за те не чинить злочину!

Українці, не вірте брехні, яка ллється з екранів телевізора, бо для них «провокаторами» є ми свідомий народ, який бореться за своє майбутнє!

Слава Україні!

З вірою в перемогу Української революції! Благослови, Господи, наші добрі починання!

  • А. Подільський — моб. (097) 945-46-24
  • «Правий сектор», Івано-Франківськ — моб. (095) 387-49-99
  • Картка «ПриватБанку» № 5457 0829 0167 4247

Ми, українські націоналісти, підтримуємо ідею економічної співпраці з країнами Європи і підписання необхідних для цього угод, якщо вони не шкодять нашим національним інтересам. Проте обмежуватися частковим і не прагнути усього, що нам належить — значить готувати для себе ще одну стратегічну поразку. Водночас ми вважаємо, що євроістерія, котра спостерігається в Україні останнім часом є недоречною, адже, передовсім, відволікає українців від головного — від усвідомлення безальтернативності Національної Революції.

Ми виступаємо категорично ПРОТИ входження України у неоімперський проект кремлівських карликів під назвою «Митний союз», бо за сотні років українці пересвідчилися у тому, що будь-яка «інтеграція» з Москвою несе геноцид, русифікацію, експлуатацію та повне поневолення української нації. Геть від Москви!

Ми виступаємо ПРОТИ входження України у Євросоюз, бо чудово усвідомлюємо, що від Європи у ньому тільки і лишилася, що назва. Політика антихристиянства, ліберального тоталітаризму, мультикультуралізму, псевдотолерантності, знищення національних стрижнів європейських народів, штучна заміна європейців на емігрантів — вихідців з Азії та Африки, пропаганда сатанізму та його підвидів: атеїзму, гомосексуальної диктатури, споживацтва тощо, — є тими рушіями, які в корні відрізняють справжні національні та людські ідеали, а отже й ідеологію українського націоналізму, від новітньої форми псевдоєвропейського імперіалізму.

Констатуємо беззаперечний факт, що сучасний Євросоюз є новітнім імперським утворенням, який виконує функцію «плавильного казана націй», а отже, несе загрозу існуванню української нації.

Високі соціальні та правові стандарти — це добре, але перетворення їх у фетиш – це вбивство духу європейських націй, а отже, їх смерть!

Ми даємо собі звіт, що сьогодні, при пануванні в Україні Режиму Внутрішньої Окупації український народ і далі буде лишатися об’єктом, а не суб’єктом геополітики, а тому, вважаємо, що подальший рух Нації у часі та просторі неможливий без повалення, шляхом Національної революції, антиукраїнської Системи влади, кардинальної зміни Структур влади та тотальної заміни Людей влади.

Ми усвідомлюємо, що Національну революцію в Україні може здійснити тільки об’єднаний ідеологією українського націоналізму Національний фронт поневоленого українського народу, під проводом Національного Ордену «луччих людей», основними характеристиками яких є мужність, мудрість і шляхетність. Протиставимо політиканам-шахраям, котрі вже двадцять два роки заводять нас на «болотяні вогні», справжніх, жертовних лідерів нації!

Ми чудово усвідомлюємо, що опозиційні партії сьогодні мають вплив на свідомість переважної більшості українців, але знаємо й те, що кількість незгодних ні з антиукраїнською владою, ні з неспроможною парламентською опозицією постійно зростає, і їх вже мільйони. Тому ми, українські націоналісти, пропонуємо Третій шлях — Національну революцію!

Закликаємо опозицію припинити йти на «компроміси» з бандитською владою і стати в авангарді боротьби проти Режиму внутрішньої окупації та долучитися до Української революції, адже, тільки разом — переможемо!

Українці! Вийшовши на Майдани, не спокушаймося словами солодкоголосих обіцяльників — надурять черговий раз! Перетворення акцій на маніфестації, закінченням яких буде чергова «переможна» дискотека і жодних політичних результатів — це перемога внутрішньо-окупаційного режиму. Ми, українці, продовжимо жити у мороці!

Вийшовши на Майдани, гуртуймося під червоно-чорними стягами Національної революції, творімо структури Національного спротиву та висуваймо вимоги зміни антиукраїнської влади і революційних перетворень у державі! Українці, самі творімо Провід Нації!